Як Матвія 25 говорить про служіння найменшим з них? Як щодо служіння тим, хто здається найменш гідним?

Впродовж всього свого життя я допомагав бідним людям і завжди намагався при першій нагоді це робити. Але одного разу, готуючи виступ для недільного богослужіння, у мене виникла непроста думка: як пояснити слухачам, що допомагати нужденним — це добре, але чому це так важливо для нас особисто? Адже іноді постає сумнівне запитання: навіщо служити бідним, знедоленим, ув’язненим, тим, хто не може «віддячити»? Це ж вимагає часу, сил і навіть фінансових ресурсів, які можна було б використати для власної родини.
З часом я зрозумів: справжнє благословення такого служіння полягає не в тому, що ми щось віддаємо іншим, а в тому, що воно змінює нас самих. Практикуючи милосердя, ми стаємо більш милосердними та поступово наближаємося до Ісусового милосердя. Апостол Павло нагадує: навіть якщо ми маємо віру, знання й духовні дари, але не маємо милосердя — ми ніщо (1 Кор. 13:2).
У 25 розділі Євангелія від Матвія Христос прямо пов’язує наше служіння «найменшим» із самим собою: «Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.» (Мт. 25:40). Це служіння не лише про допомогу бідним чи хворим, а й про визнання гідності тих, кого суспільство відкинуло. Наомі Пегет наголошує: капелан покликаний турбуватися навіть про тих, хто здається «найменш гідним» нашої уваги.
Любити друзів і тих, хто добрий до нас, легко. Але Христос підняв планку вище, закликавши нас любити навіть ворогів: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає» (Мт. 5:44). Ісус підтвердив ці слова власним життям. Коли Його розпинали — люди, які були Його ворогами в ту мить, — Він молився: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять» (Лк. 23:34). Це найвищий приклад милосердя й прощення.
Отже, Матвія 25 показує нам дві істини.
●  Служіння «найменшим» — це не додаткове завдання, а пряма ознака нашої вірності Христу.●  Служіння тим, хто здається «найменш гідним» чи навіть ворожим до нас, є справжньою перевіркою глибини нашого милосердя.
Допомагаючи знедоленим, відкинутим і навіть ворогам, ми не лише виконуємо добру справу. Ми служимо Богові і зустрічаємо в них самого Спасителя.