Риси, які визначають Церкву Ісуса Христа

“Ми віримо в той самий устрій, що був у первинній Церкві, а саме: в апостолів, пророків, пасторів, учителів, євангелістів і так далі” (Уложення віри 1:6).●  6. Ми віримо в той самий устрій, що був у первинній Церкві, а саме: в апостолів, пророків, пасторів, учителів, євангелістів і так далі.(Уложення віри 1:6).
Коли Ісус жив на землі, він установив Свою Церкву. Вона називалася Церква Ісуса Христа (див. 3 Нефій 27:8), а її члени звалися святими (див. Eфесянам 2:19–20).● 8. І як може вона бути Моєю церквою, якщо не буде називатися Моїм іменем? Бо якщо церква називається Мойсеєвим іменем, тоді це Мойсеєва церква; або якщо вона називається іменем людини, тоді це церква людини; але якщо вона називатиметься Моїм іменем, тоді це Моя церква, якщо буде так, що вони збудовані на Моїй євангелії.(3 Нефій 27:8)● 19. Отже, ви, неюдеї, вже не чужинці й не сторонні. Ви співгромадяни з людьми Божими та Його родиною. 20. Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем[f] є Сам Христос Ісус. (Eфесянам 2:19–20).

Одкровення

Коли Ісус установив Свою Церкву, Він особисто навчав і спрямовував діяльність її керівників. А Він, у свою чергу, отримував настанови від Небесного Батька. (Див. Євреям 1:1–2). Таким чином Церквою Ісуса Христа керував Бог, а не людина. Ісус навчав послідовників, що одкровення—це “скеля”, на якій Він побудує Свою Церкву (див. Матвій 16:16–18).● 1. У минулому Бог багато разів і різними способами спілкувався з нашими предками через пророків. 2. Та цими останніми днями Він знову говорив до нас через Сина Свого, Якому призначив у спадок усе суще. Та й весь світ Бог створив через Сина Свого. (Євреям 1:1–2). ● 16. А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
17. А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
18. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.(Матвій 16:16–18).
Перед тим, як Ісус піднісся на небеса після Свого воскресіння, Він сказав апостолам: “Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку” (Матвій 28:20). Вірний Своєму слову Він продовжував спрямовувати їх з небес. Він послав Святого Духа, щоб Той втішав їх і передавав одкровення (див. Лука 12:12; Іван 14:26). Він промовляв до Савла у видінні (див. Дії 9:3–6). Він явив Петрові, що євангелію слід проповідувати не тільки юдеям, але й усьому світу (див. Дії 10). Він відкрив багато славетних істин Іванові, які нині записані в книзі Об’явлення. У книгах Нового Завіту записано багато інших способів, у які Ісус являв Свою волю, скеровуючи Церкву і просвітлюючи учнів.● 20. навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь(Матвій 28:20). ● 12. Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!(Лука 12:12). ● 26. Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.(Іван 14:26). ● 3. А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
4. а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5. А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
6. А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!(Дії 9:3–6).

Повноваження від Бога

Без священства не можна виконувати обряди й навчати принципів євангелії. Батько дав це повноваження Ісусу Христу (див. Євреям 5:4–6), який, у Свою чергу, висвятив апостолів і дав їм силу і повноваження священства (див. Лука 9:1–2; Марк 3:14). Він нагадав їм: “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив” (Іван 15:16).● 4. І ніхто не може сам собі надати цю велику честь—бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. ● 5. Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:

«Ти—Син Мій,
сьогодні Я став Твоїм Отцем».

6. Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:

«Священик Ти навіки,
як той Мелхіседек».(Євреям 5:4–6).● 1. І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.
2. І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.(Лука 9:1–2).● 14. І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,(Марк 3:14).● 16. Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.(Іван 15:16).
Заради порядку в Церкві Ісус дав найбільший обов’язок і повноваження Дванадцятьом апостолам. Він призначив Петра бути старшим апостолом і дав йому ключі запечатувати благословення і на землі, і на небі (див. Матвій 16:19). Ісус також висвятив інших служителів, які мали конкретні обов’язки. Коли Він піднісся на небеса, спосіб призначення і висвячення залишився незмінним. Під руками тих, хто вже отримав цю владу, священство дарувалося іншим чоловікам. Через Святого Духа Ісус явив Своє схвалення цих висвячень (див. Дії 1:24).● 16. А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!(Матвій 16:19). ● 24. А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,(Дії 1:24).

Церковна організація

Церква Ісуса Христа мала чітку організаційну структуру. Її порівнювали з довершеною спорудою, збудованою “на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос” (Ефесянам 2:20).●  20. Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем[f] є Сам Христос Ісус.(Ефесянам 2:20).
Ісус призначив інших провідників священства, які мали допомагати апостолам в їхньому служінні. Служителів, які називалися сімдесятники, Він відрядив парами, щоб вони проповідували євангелію (див. Лука 10:1). Серед інших служителів Церкви були євангелісти (патріархи), пастори (головуючі провідники), первосвященики, старійшини, єпископи, священики, вчителі й диякони (див. розділ "Організація священства"). Усі ці чини були необхідні, щоб проводити місіонерську роботу, виконувати обряди, навчати й надихати членів Церкви. Вони допомагали їм прийти до “з’єднання віри й пізнання Сина Божого” (Ефесянам 4:13).● 1. Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.(Лука 10:1).● 13. аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,(Ефесянам 4:13).
Біблія не розповідає докладно про священство або організацію та керівництво Церкви. Однак книги Біблії, що дійшли до наших днів, демонструють красу й довершеність церковної організації. Апостолам було наказано іти по всьому світу і проповідувати (див. Mатвій 28:19–20). Вони не повинні були залишатися в будь-якому з міст, щоб наглядати за новонаверненими. Тому було покликано і висвячено місцевих провідників священства, а над ними головували апостоли. Апостоли й інші провідники Церкви відвідували різні філії й писали їм листи. Саме тому в Новому Завіті є листи, складені апостолами: Павлом, Петром, Яковом, Іваном та Юдою, які радять і наставляють місцевих провідників священства.●  19. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,20. навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь(Mатвій 28:19–20).
Новий Завіт показує, що така організація Церкви мала тривати завжди. Наприклад, після смерті Юди залишилося тільки одинадцять апостолів. Невдовзі після того, як Ісус піднісся на небеса, одинадцять апостолів зустрілися, щоб обрати когось на місце Юди. Через одкровення Святого Духа вони обрали Маттія. (Див. Дії 1:23–26). Ісус установив модель, за якою дванадцять апостолів повинні керувати Церквою. Очевидно, що цей порядок мав залишатися таким, яким його було встановлено Ісусом.● 23. І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.24. А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,25. щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.26. І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.(Дії 1:23–26).

Перші принципи і обряди

Апостоли навчали двом основним принципам: вірі в Господа Ісуса Христа й покаянню. Повіривши в Ісуса Христа, в те, що Він є Сином Божим і їхнім Викупителем, і покаявшись у своїх гріхах, новонавернені проходили два обряди: хрищення зануренням і надання дару Святого Духа рукопокладанням (див. Дії 19:1–6). Це було першими принципами і обрядами євангелії. Ісус казав: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже” (Іван 3:5).● 1. І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,2. та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!3. І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.4. І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.5. Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.6. А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!.(Дії 19:1–6).● 5. Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.(Іван 3:5).

Обряди за померлих

Ісус зробив так, щоб усі дізналися про євангелію, чи то на землі, чи після смерті. Між своєю смертю і воскресінням Ісус перебував серед духів померлих людей. Він організував серед них місіонерську роботу. Він призначив праведних посланців і дав їм владу навчати євангелії всіх духів померлих. Завдяки цьому ті отримують нагоду прийняти євангелію. (Див. 1 Петра 3:18–20; 4:6; УЗ 138.) Тоді члени Церкви на землі виконували обряди заради померлих (див. 1 Коринтянам 15:29). Такі обряди, як хрищення і конфірмація, мають бути виконані на землі.●  18. Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,19. Яким Він і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав; ● 20. вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води. (1 Петра 3:18–20).●  4. Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.(1 Петра 4:6).●  Читайте самостійно.(УЗ 138).●  29. Інакше, якщо немає воскресіння, що ж робитимуть ті, хто охрестився заради померлих? Якщо мертві ніколи не воскреснуть, то навіщо ж люди хрестилися заради них?(1 Коринтянам 15:29).

Духовні дари

Усі віддані члени Церкви мали право на отримання дарів Духа. Вони наділялися ними згідно з їхніми особистими потребами, можливостями і завданнями. Серед таких дарів був дар віри, зокрема, віра у силу зцілювати і зцілюватися, дар пророцтва і дар отримувати видіння. (Про дари Духа докладніше йдеться у розділі "Дари Духа"). Духовні дари завжди існують в істинній Церкві Ісуса Христа (див. 1 Коринтянам 12:4–11; Мороній 10:8–18; УЗ 46:8–29). Ісус сказав Своїм учням, що ці ознаки, або духовні дари, завжди супроводжуватимуть віруючих (див. Марк 16:17–18). Багато Його учнів силою Святого Духа творили дива, пророкували чи мали видіння.● 4. Різні є дари, та всі вони—від Єдиного Духа. 5. Є багато різних засобів служити, але усі вони—Єдиному Господу. 6. По-різному Всевишній діє серед людей, та тільки Єдиний Бог дає спроможність робити все. 7. А вияв Духа дано кожному на користь усіх. 8. Одній людині Дух дає слово мудрості, іншій—слово знання дається тим самим Духом. 9. Комусь дано духовну віру, а ще хтось має дар зцілення—від Єдиного Духа. 10. Хтось має силу робити чудеса, а хтось—здатність пророкувати, хтось уміє розпізнавати духів, а хтось—розмовляти різними мовами, а ще хтось—тлумачити мови.11. Та Один і Єдиний Дух чинить усе це, наділяючи кожного тим, чим вважає за потрібне.(1 Коринтянам 12:4–11). ● 8. І ще, я закликаю вас, браття мої, щоб ви не заперечували дарів Бога, бо їх багато; і вони походять від Того Самого Бога. І є різні шляхи, якими ці дари надаються; але це Той Самий Бог, Який в усіх робить усе; і вони надаються проявами Духа Бога людям їм на користь.9. Бо ось, одному дається Духом Бога, що він може навчати слову мудрості;10. А іншому, щоб він міг навчати слову знання Тим Самим Духом;11. А іншому—надзвичайно велика віра; а іншому—дари зцілення Тим Самим Духом;12. А ще іншому, щоб він міг творити могутні чудеса;13. А ще іншому, щоб він міг пророкувати стосовно всього;14. А ще іншому—бачення ангелів і службових духів;15. А ще іншому—всілякі язики;16. А ще іншому—тлумачення мов і різноманітних язиків.17. І всі ці дари приходять через Духа Христа; і вони приходять до кожної людини нарізно, відповідно до Його волі.18. І я б хотів закликати вас, мої улюблені браття, щоб ви памʼятали, що кожний добрий дар приходить від Христа.(Мороній 10:8–18). ● 8. Отже, стережіться, щоб вас не було обмануто; а щоб вас не було обмануто, ви прагніть щиро найкращих дарів, завжди памʼятаючи, для чого їх дано;9. Бо істинно Я кажу вам, їх дано на благо тих, хто любить Мене і виконує всі Мої заповіді, і того, хто прагне робити так; щоб це було на благо всіх тих, хто прагне чи просить Мене, хто просить і не ознаку, яку вони могли б поглинути у своїй пожадливості.10. І знову, істинно Я кажу вам, Я б хотів, щоб ви завжди памʼятали, і завжди зберігали у своїй памʼяті, що це за дари, які даються Церкві.11. Бо не всім даються всі дари; бо є багато дарів, і кожній людині дається дар Духом Бога.12. Декому дається один, а декому дається інший, щоб усі мали користь від цього.13. Декому дано Святим Духом знати, що Ісус Христос є Син Бога і що Його було розіпʼято за гріхи світу.14. Іншим дано вірити їхнім словам, щоб вони також могли мати вічне життя, якщо вони залишатимуться вірними.15. І знову, деяким дано Святим Духом знати відмінності в управлінні, як буде приємно Тому Самому Господу, згідно з тим, як Господь хоче, пристосовуючи Свої милості до умов дітей людських.16. І знову, дано Святим Духом декому знати відмінності в діях, чи від Бога вони, щоб прояви Духа можна було б дати кожній людині на її користь.17. І знову, істинно Я кажу вам, декому дано Духом Бога слово мудрості.18. Іншому дано слово знання, щоб усіх можна було навчити бути мудрими і мати знання.19. І знову, декому дано мати віру, щоб бути зціленим;20. А іншим дано мати віру, щоб зціляти.21. І знову, декому дано творити чудеса;22. А іншим дано пророкувати;23. А іншим—розрізняти духи.24. І знову, дано декому говорити язиками;25. А іншому дано тлумачити язики.26. І всі ці дари йдуть від Бога, на благо дітям Бога.27. І єпископу Церкви, і тим, кого Бог призначить і висвятить спостерігати за Церквою і бути старійшинами Церкви, буде дано їм розрізняти всі ці дари, щоб не було нікого серед вас, хто заявляє і все ж не є від Бога.28. І станеться, що той, хто просить у Дусі, отримає в Дусі;29. Щоб декому було дано мати всі ці дари, аби міг бути глава, щоб кожний член Церкви міг мати користь від того.(УЗ 46:8–29).
Чому необхідно, щоб Церкві Ісуса Христа були притаманні ці шість рис?

Церква Ісуса Христа в Америці

Після Свого воскресіння Ісус відвідав людей в Америці і організував серед них Свою Церкву. Упродовж трьох днів Він їх навчав, а після того часто повертався ще протягом деякого часу (див. 3 Нефій 11–28). Потім Він залишив їх і піднісся на небо. Більше двохсот років вони жили в праведності й були одним з найщасливіших народів, створених Богом (див. 4 Нефій 1:16).● Читайте самостійно.(3 Нефій 11–28).● 16. І не було ані заздрощів, ані розбрату, ані заворушень, ані розпусти, ані неправди, ані вбивств, ніякої похітливості; і певно не могло бути щасливішого народу серед усіх людей, яких було створено рукою Бога.(4 Нефій 1:16).

Відступництво від істинної Церкви

Що означає слово відступництво?
У всі віки злочестиві люди прагнули знищити роботу Бога. Це відбувалося й тоді, коли апостоли були живі й керували молодою Церквою, яка тільки починала зростати. Деякі члени Церкви замість простих істин, даних Ісусом, проповідували старі язичеські чи юдейські вірування. Дехто відкрито вчиняв бунт. Крім того, існувало зовнішнє переслідування Церкви. Членів Церкви піддавали тортурам і вбивали за їхні вірування. Через злочестивість і відступництво апостольське повноваження і ключі священства були втрачені або забрані з землі. Організації, яку заснував Ісус Христос більше не існувало, і розпочався розпач. Все більше і більше помилок закрадалося до церковних вчень, і невдовзі Церкву було повністю зруйновано. Період часу, коли на землі більше не існувало істинної Церкви, називається Великим відступництвом.
Потім у поглядах тих, кого називали християнами, стали переважати язичеські вірування. Римський імператор визнав це хибне християнство державною релігією. Ця церква надзвичайно відрізнялася від церкви, організованої Ісусом. Вона навчала, що Бог не має форми або субстанції.
Ці люди втратили розуміння Божої любові до нас. Вони не знали, що ми—Його діти. Вони не розуміли мети життя. Багато обрядів було змінено, бо на землі більше не було священства й одкровення.
Імператор самостійно обирав провідників і іноді називав їх тими ж чинами, якими раніше називалися провідники священства в істинній Церкві Христа. Тоді не було апостолів чи інших провідників священства, які б мали силу від Бога, і не було духовних дарів. Пророк Ісая передбачив цей стан і пророкував: “І осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного” (Ісая 24:5). Це вже була не Церква Ісуса Христа. Це була церква людей. Навіть ім’я її змінили. В Америці також відбулося відступництво (див. 4 Нефій).● 5. Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного... (Ісая 24:5). 

Відновлення було передречено

Які пророцтва Старого і Нового Завітів передрікали Відновлення?
Бог передбачив відступництво і готував шлях до відновлення євангелії. Апостол Петро говорив про це юдеям: “І щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог відвіку устами всіх святих пророків Своїх” (Дії 3:20–21).● 20. щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
21. що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!(Дії 3:20–21).
Іван Богослов також передбачив час, коли євангелію буде відновлено. Він казав: “І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові”●  6. І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.(Об’явлення 14:6).
Чому Відновлення було необхідне?
Подумайте, які благословення ви отримали завдяки тому, що Церкву Ісуса Христа було відновлено на землі.

Додаткові уривки з Писань

● Ефесянам 2:19 (членів Церкви називають святими)● 1 Коринтянам 12:12–31 (Церква порівнюється з тілом)● Лука 10:1; Дії 14:23; Tиту 1:7; 1 Tимофію 2:7 (дається визначення церковних чинів)● Іван 8:26–29 (Батько спрямовує Ісуса)● Лука 9:1; Якова 1:17; 5:14–15 (духовні дари)● Мосія 27:13 (відступництва стає результатом гріха)● 2 Петра 2:1; Maтвій 24:9–12; Іван 16:1–3; Aмос 8:11; 2 Солунянам 2:3–4 (відступництво було передречено)● Даниїл 2:44–45; Maтвій 24:14; ДІї 3:19–21; Mихей 4:1; Iсая 2:2–4 (Відновлення було передречено)

✅ Основи"Духовного світу"