Природа завітів

Що таке завіт? Чому святих останніх днів називають завітним народом?
Із самого початку Господь укладав зі Своїми дітьми на землі завіти. Коли Його народ укладає з Ним завіти (тобто, дає обіцяння), то знає, чого Він очікує від них і на які благословення вони можуть розраховувати з Його боку. Вони можуть краще виконувати Його роботу на землі. Люди, які укладають з Господом завіти і з якими укладає завіти Господь, називаються завітним народом Господа. Члени Церкви є завітним народом Господа.
В євангельському розумінні завіт—це священна угода або двостороннє обіцяння між Богом і людиною або групою людей. Укладаючи завіт, Бог обіцяє благословення за дотримання конкретних заповідей. Він висуває умови Своїх завітів і відкриває їх Своїм пророкам. Якщо ми приймаємо рішення виконувати умови завіту, то отримуємо обіцяні благословення. Якщо не дотримуємося—Він не дає благословень, а в деяких випадках навіть карає.
Наприклад: коли ми приєднуємося до Церкви, то укладаємо з Богом декілька завітів (див. розділ “Хрищення”). Під час хрищення ми укладаємо зі Спасителем завіт, що візьмемо на себе Його ім’я. Він обіцяє, що “всі, хто … хрищені в Моє ім’я, яке є Ісус Христос, і витерплять до кінця, ті будуть спасенні” (УЗ 18:22). Коли ми причащаємося, то також укладаємо з Господом завіт. (Взяти на себе ім’я Його сина, завжди пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей.) Нам обіцяно, що Святий Дух буде з нами. (Див. УЗ 20:77–79). Коли ми вступаємо в завіт вічного шлюбу, то даємо інші священні обіцяння, і за віддане дотримання їх нам обіцяно піднесення (див. УЗ 132)● 22. І всі, хто покаються і будуть хрищені в Моє імʼя, яке є Ісус Христос, і витерплять до кінця, ті будуть спасенні.(УЗ 18:22). ● 77. О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб для душ усіх тих, хто причащається ним, щоб вони могли їсти в памʼять тіла Твого Сина, і свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе імʼя Твого Сина і завжди памʼятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його Дух міг завжди бути з ними. Амінь.
78. Спосіб благословення вина—він має взяти чашу також і сказати:
79. О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити це вино для душ усіх тих, хто пʼє його, щоб вони могли робити це в памʼять крові Твого Сина, яку було пролито за них; щоб вони могли свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони завжди памʼятають Його, щоб Його Дух міг бути з ними. Амінь.(УЗ 20:77–79).
Бог також укладав особливі завіти з конкретними людьми або групами людей. Він уклав особливі завіти з Адамом, Енохом, Ноєм, дітьми Ізраїля і Легієм (див. Moйсей 6:31–36, 52; Буття 9:9–17; Вихід 19:5–6; 2 Нефій 1). Він уклав особливий завіт з Авраамом і його нащадками, який благословляє членів Церкви і всі народи на землі в наш час.● 31. І коли Енох почув ці слова, він вклонився до землі перед Господом і промовив перед Господом, кажучи: Чому це я знайшов прихильність у Твоїх очах, я ж бо просто хлопець, і всі люди ненавидять мене; бо я тяжкоустий; так чи я слуга Тобі?
32. І Господь сказав Еноху: Іди і роби, як Я наказав тобі, і жодна людина не заколе тебе. Відкрий уста свої, і їх буде сповнено, і Я дам тобі промову, бо всяка плоть у Моїх руках, і Я робитиму, як вважатиму за краще.
33. Скажи цьому народу: Виберіть цього дня, що служитимете Господу Богу, Який створив вас.
34. Ось, Мій Дух на тобі, отже, усі твої слова Я виправдаю; і гори тікатимуть перед тобою, і ріки звернуть зі своєї течії; і ти житимеш у Мені, а Я в тобі; тож, іди зі Мною.
35. І Господь промовив Еноху, і сказав йому: Умасти очі свої глиною, і омий їх, і ти бачитимеш. І він зробив так.
36. І він побачив духів, яких Бог створив; і він побачив також те, що було невидимим для природного ока; і відтоді пішла чутка повсюди по землі: Провидця Господь поставив Своєму народу.52. І Він також сказав йому: якщо ти повернешся до Мене і прислухаєшся до Мого голосу, і повіриш, і покаєшся в усіх своїх провинах, і будеш охрищений, саме у воді, в імʼя Мого Єдинонародженого Сина, сповненого благодаттю та істиною, Який є Ісус Христос, єдине імʼя, яке буде дано під небесами, через яке спасіння прийде до дітей людських, ти отримаєш дар Святого Духа, просячи все в Його імʼя, і що б ти не попросив, тобі буде дано.(Moйсей 6:31–36, 52)● 9. А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10. І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11. І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
12. І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13. Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14. І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15. І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16. І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
17. І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.(Буття 9:9–17)● 5. А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя! 6.А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам. (Вихід 19:5–6)
Подумайте про завіти, які ви уклали з Богом і благословення, які Він обіцяв вам за дотримання цих завітів.

Завіт Бога з Авраамом і його нащадками

Що означає Авраамів завіт?
Він відмовився поклонятися ідолам свого батька. Він дотримувався всіх заповідей Господа. Завдяки праведності Авраама, Господь уклав з ним та його нащадками завіт.
Господь пообіцяв Аврааму, що у нього буде незліченне потомство. Він пообіцяв, що всі вони зможуть отримати євангелію і благословення священства і всі обряди піднесення. Ці нащадки силою священства нестимуть євангелію всім народам. Через них будуть благословенні всі народи землі (див. Авраам 2:11). Ще Бог пообіцяв, що якщо вони будуть праведні, Він укладе Свій завіт з усіма поколіннями дітей Авраама (див. Буття 17:4–8).● 11. І Я благословлю тих, хто благословляє тебе, і прокляну тих, хто проклинає тебе; і в тобі (тобто, у твоєму священстві) і в твоєму сімені (тобто, у твоєму священстві)—бо Я даю тобі обіцяння, що це право продовжуватиметься в тобі і в твоєму сімені після тебе (інакше кажучи, у сімені буквально, або сімені тіла)—буде всі роди землі благословлено, саме благословеннями євангелії, які є благословеннями спасіння, саме життя вічного.(Авраам 2:11). ● 4. Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.
5. І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
6. І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
7. І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
8. І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.(Буття 17:4–8).
Яким чином заповіді й обіцяння Авраамового завіту стосуються нас? (Поміркуйте, як це запитання поширюється на різні сфери: дім, роботу, громадське життя, місіонерську роботу).

Члени Церкви є завітним народом

Які благословення і обов’язки має завітний народ Господа у наш час?
Кровні нащадки Авраама не єдині, кого Бог називає Своїм завітним народом. Бог сказав Авраамові: “Всі, хто сприймає цю євангелію, будуть названі твоїм іменем, і будуть вважатися твоїм сіменем [нащадками], і воскреснуть, і благословлятимуть тебе як свого батька” (Авраам 2:10). Отже, в завіт з Авраамом включено такі дві групи людей: (1) праведні кровні нащадки Авраама і (2) всиновлені до його роду, які прийняли євангелію Ісуса Христа і живуть за нею (див. 2 Нефій 30:2).●  10. І Я благословлю їх через твоє імʼя; бо всі, хто сприймає цю євангелію, будуть названі твоїм іменем, і будуть вважатися твоїм сіменем, і воскреснуть, і благословлятимуть тебе як свого батька;(Авраам 2:10).● 2. Бо ось, я кажу вам, що стільки Іновірців, скільки покається, буде завітним народом Господа; і стільки Юдеїв, скільки не покається, буде знехтувано; бо Господь склав завіт тільки з тими, хто кається і вірить в Його Сина, Який є Святим Ізраїля. (2 Нефій 30:2).
Коли ми христимося в Церкві, то вступаємо в завіт, укладений між Господом і Авраамом, Ісаком та Яковом (див. Галатам 3:26–29). Якщо ми слухняні, то успадкуємо благословення, визначені цим завітом. У нас є право отримувати допомогу й провід Святого Духа. Гідні чоловіки мають право бути носіями священства. Сім’ї можуть отримати благословення священства. Ми можемо сягнути вічного життя в целестіальному царстві. Немає благословень, більших за ці.● 26. Усі ви—Божі діти через віру в Ісуса Христа. 27. Бо усі, хто хрестилися в Христі, в Христа одяглися. 28. Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви—єдині в Ісусі Христі. 29. І якщо ви належите Христу, то ви—Авраамові нащадки і спадкоємці, згідно з обітницею, даною Авраамові Богом.(Галатам 3:26–29).
Крім благословень, які ми отримуємо як завітний народ Господа, у нас є величні обов’язки. Господь пообіцяв Аврааму, що через його нащадків євангелія пошириться по всьому світу. Ми виконуємо цей обов’язок за допомогою церковної програми місіонерського служіння повного дня та місіонерської роботи самих членів Церкви. Така можливість проповідувати євангелію всьому світу належить тільки Господній Церкві та Його завітному народові.
Будучи завітним народом Господа, ми повинні дотримуватися Його заповідей. Господь сказав: “Я, Господь, зв’язаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння” (УЗ 82:10). Якщо ми, прийнявши євангелію, зрікаємося свого завіту, він стає недійсним, і ми будемо осуджені перед Богом (див. УЗ 132:4). Він сказав: “Утримуйтесь від гріха, щоб суворі осудження не пали на ваші голови. Бо від того, кому багато дається, багато й вимагається; і той, хто грішить проти більшого світла, отримає більше засудження” (УЗ 82:2–3).●  10. Я, Господь, звʼязаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння.(УЗ 82:10).●  4. Бо ось, Я відкриваю вам новий і вічний завіт; і якщо ви не дотримаєтеся цього завіту, тоді вас буде проклято; бо жоден не може відкинути цей завіт і дістати дозвіл увійти в Мою славу.(див. УЗ 132:4). ●  2. Проте є такі серед вас, хто грішив надмірно; так, саме всі ви грішили; але істинно Я кажу вам, остерігайтесь відтепер і утримуйтесь від гріха, щоб суворі присуди не впали на ваші голови.
3. Бо від того, кому багато дається, багато й вимагається; і той, хто грішить проти більшого світла, отримає більше засудження.(УЗ 82:2–3).

Новий і вічний завіт

Що ми обіцяємо робити, коли приймаємо євангелію? Які благословення дає нам Небесний Батько, якщо ми виконуємо ці обіцяння?
Повнота євангелії називається новим і вічним завітом. До нього входять завіти, що укладаються під час хрищення, причастя, у храмі, а також будь-які інші завіти. Господь називає його “вічним”, тому що він встановлений вічним Богом і ніколи не зміниться. Він укладав цей самий завіт з Адамом, Енохом, Ноєм, Авраамом та іншими пророками. У цьому сенсі він не новий. Але Господь називає його “новим”, бо кожного разу, коли євангелія відновлюється після того, як її було забрано з землі, вона є новою для людей, які приймають її (див. Єремія 31:31–34; Езекіїль 37:26).●  31. Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
32. Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
33. Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
34. І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!(Єремія 31:31–34).●  26. І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!(Езекіїль 37:26).
Коли ми приймаємо новий і вічний завіт, то погоджуємося покаятися, христитися, отримати Святого Духа, ендаумент, прийняти завіт храмового шлюбу і до кінця життя йти за Христом і слухатися Його. Небесний Батько обіцяє, що якщо ми будемо дотримуватися завітів, то сягнемо піднесення в целестіальному царстві (див. УЗ 132:20-24).● 20. Тоді вони будуть богами, тому що не матимуть кінця; отже, вони будуть від вічності до вічності, тому що продовжуватимуться; тоді вони будуть над усім, тому що все підкорятиметься їм. Тоді вони будуть богами, тому що матимуть усю владу, і ангели підкорятимуться їм.
21. Істинно, істинно Я кажу вам, якщо ви не будете додержуватися Мого закону, ви не зможете досягти цієї слави.
22. Бо тісні ті ворота й вузька та дорога, що веде до піднесення і продовження життів, і мало таких, що знаходять її, тому що ви не приймаєте Мене у світі й не знаєте Мене.
23. Але якщо ви приймете Мене у світі, тоді ви пізнаєте Мене й отримаєте своє піднесення, щоб там, де Я є, ви були також.
24. Вічні життя—це знати єдиного мудрого й істинного Бога та Ісуса Христа, Якого Він послав. Я є Він. Отже, прийміть Мій закон.(УЗ 132:20-24).
Смертній людині важко зрозуміти велич цього обіцяння. Він дає заповіді нам на благо, і, якщо ми вірні, то зможемо вічно насолоджуватися благословеннями і красотами неба і землі. Ми можемо жити в присутності Бога і розділити Його любов, милосердя, силу, велич, знання, мудрість, славу й царювання.
Як належність до Господнього завітного народу впливає на наш одяг, поведінку й дотримання заповідей Бога?

Додаткові Писання та інші джерела

● 1 Петра 2:9–10 (вибраний народ)● УЗ 54:4–6 (наслідки дотримання і порушення завітів)● УЗ 132:7 (завіти, укладені належною владою)● УЗ 133:57–60 (мета укладання завітів)● УЗ 35:24 (обіцяння за дотримання завітів)● Євреям 8:6 (Ісус Христос посередник кращого завіту)● Bible Dictionary, “Covenant”, 651

✅ Основи"Духовного світу"