23. ✅ Господній обряд "Причастя" / "Духовна варта" КАПЕЛАНА

Причастя ввів Христос

● Чого навчають символи причастя про спокуту Іссуа Христа?
Спаситель хоче, щоб ми пам’ятали Його спокутну жертву і дотримувалися Його заповідей. Для цього Він заповідав нам часто зустрічатися й причащатися.
Причастя є обрядом святого священства, який допомагає нам пам’ятати про спокуту Спасителя. Під час обряду ми приймаємо хліб і воду. Це робиться в пам’ять про Його плоть і кров, що віддані у жертву заради нас. Причащаючись, ми поновлюємо священні завіти, укладені з Небесним Батьком.
Незадовго до Свого розп’яття Ісус у верхній кімнаті зібрав навколо Себе Своїх апостолів. Він знав, що незабаром помре на хресті. То був останній раз перед смертю, коли Він зустрічався з цими чоловіками, яких так любив. Він хотів, щоб вони завжди пам’ятали Його і могли бути сильними й вірними.
Для цього Він запровадив причастя. Він розламав хліб на шматочки і благословив його. Потім Він сказав: “Візьміть, їжте; це є в пам’ять Мого тіла, яке Я віддаю на викуп за вас” (Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:22). Потім Він узяв чашу з вином, благословив його, дав випити Своїм апостолам і сказав: “Бо це є в пам’ять Моєї крові, … що проливається за всіх тих, які віритимуть у Моє ім’я, заради відпущення їхніх гріхів” (Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:24; див. також Матвій 26:26–28; Марк 14:22–24; Лука 22:15–20).● 22. А коли вони їли, Ісус узяв хліб, і поламав його, і благословив його, і дав Своїм учням, і сказав: Візьміть, їжте; це є в памʼять Мого тіла, яке Я віддаю на викуп за вас.(Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:22). ● 24. Бо це є в памʼять Моєї крові нового завіту, що проливається за всіх тих, які віритимуть у Моє імʼя, заради відпущення їхніх гріхів.(Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:24).● 26. Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
27. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
28. бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!(Матвій 26:26–28).
Після воскресіння Ісус прийшов до Америки і дав нефійцям той самий обряд (див. 3 Нефій 18:1–11; 20:1–9). Коли в останні дні Церкву було відновлено, Ісус знову повелів Своєму народу причащатися в пам’ять про Нього, кажучи: “Доцільно, щоб Церква часто зустрічалася разом, щоб причащатися хлібом і вином у пам’ять Господа Ісуса” (УЗ 20:75).● 1. І сталося, що Ісус наказав Своїм учням, щоб вони принесли хліба й вина Йому.
2. І поки вони ходили за хлібом і вином, Він наказав натовпу, щоб вони сіли на землю.
3. А коли учні підійшли з хлібом і вином, Він узяв хліб і розломив, і благословив його; і Він дав учням і наказав, щоб вони їли.
4. А коли вони зʼїли і наситилися, Він наказав, щоб вони дали людям з натовпу.
5. І коли люди з натовпу зʼїли і сповнилися, Він сказав учням: Дивіться, буде одного з-поміж вас висвячено, і йому Я дам владу, щоб він розламував хліб і благословляв його, і давав його людям з Моєї церкви, всім тим, хто повірить і буде хрищений в імʼя Моє.
6. І це ви завжди будете ретельно виконувати, саме як Я зробив, саме так, як Я розломив хліб, і благословив його, і дав його вам.
7. І це ви будете робити в памʼять Мого тіла, яке Я показав вам. І це буде свідченням Батькові, що ви завжди памʼятаєте Мене. А якщо ви завжди памʼятатимете Мене, Мій Дух буде завжди з вами.
8. І сталося, що коли Він сказав ці слова, Він наказав Своїм учням, щоб вони взяли вина з чаші, і пили його, і щоб вони також дали людям з натовпу, щоб ті могли пити з неї.
9. І сталося, що вони зробили так, і випили вина, і сповнилися; і вони дали людям з натовпу, і ті випили, і вони сповнилися.
10. І коли учні зробили так, Ісус сказав їм: Благословенні ви за те, що ви зробили, бо це є виконання Моїх заповідей, і це свідчить Батькові, що ви бажаєте робити те, що Я заповідав вам.
11. І це ви будете завжди робити для тих, хто кається і христиться в Моє імʼя; і ви будете робити це в памʼять Моєї крові, яку Я пролив за вас, щоб ви могли свідчити Батькові, що ви завжди памʼятаєте Мене. І якщо ви будете завжди памʼятати Мене, Мій Дух буде завжди з вами.(3 Нефій 18:1–11). ● 1. І сталося, що Він наказав людям з натовпу, щоб вони перестали молитися, а також і Його учні. І Він наказав їм, щоб вони не припиняли молитися у своїх серцях.
2. І Він наказав їм, щоб вони підвелися і стали на ноги. І вони підвелися і стали на ноги.
3. І сталося, що Він розломив хліб знову, і благословив його, і дав від нього учням зʼїсти.
4. А коли вони зʼїли, Він наказав їм, щоб вони розломали хліб і роздали його людям з натовпу.
5. А коли вони вже роздали людям з натовпу, Він також дав їм вина випити і наказав їм, щоб вони дали людям з натовпу.
6. Тож не було ні хліба, ані вина, принесеного ані учнями, ані людьми з натовпу;
7. Але Він дійсно дав їм їсти хліб і також випити вино.
8. І Він сказав їм: Той, хто їсть цей хліб, їсть від Мого тіла для своєї душі; а той, хто пʼє це вино, пʼє від Моєї крові для своєї душі; і його душа ніколи не буде ні голодувати, ані відчувати спрагу, але буде наповнена.
9. Тож, коли люди з натовпу всі зʼїли і випили, ось, вони сповнилися Духом; і вони заволали в один голос, і склали хвалу Ісусові, Якого вони і бачили, і чули.(3 Нефій 20:1–9).● 76. І старійшина або священик має благословляти це; і таким чином має він благословляти це—він має стати навколішки з Церквою і звернутися до Батька в урочистій молитві, кажучи:(УЗ 20:75).

Як прислуговується причастя

У Писаннях чітко пояснюється, як повинно прислуговуватися причастя. Члени Церкви зустрічаються кожного Суботнього дня, щоб поклонятися й причащатися (див. УЗ 20:75). Причастя прислуговується чоловіками, які мають необхідне повноваження у священстві. Священик або старійшина розламує хліб на шматочки, стає навколішки й благословляє його (див. УЗ 20:76). Після цього диякони або інші носії священства розносять причасний хліб присутнім. Коли Ісус запроваджував причастя, то дав учням вино. Однак у сучасному одкровенні Він сказав, що немає значення, що ми їмо або п’ємо під час причастя, якщо пам’ятаємо Його (див. УЗ 27:2–3). Сьогодні замість вина святі останніх днів п’ють воду.● 75. Доцільно, щоб Церква часто зустрічалася разом, щоб причащатися хлібом і вином у памʼять Господа Ісуса;(УЗ 20:75).● 76. І старійшина або священик має благословляти це; і таким чином має він благословляти це—він має стати навколішки з Церквою і звернутися до Батька в урочистій молитві, кажучи:(УЗ 20:76). ● 2. Бо ось, Я кажу вам, що не має значення, що ви будете їсти або що ви будете пити, коли ви причащаєтеся, якщо буде так, що ви робитимете це з оком, єдиноспрямованим до Моєї слави—памʼятаючи перед Батьком Моє тіло, яке було віддано за вас, і Мою кров, яку було пролито для відпущення ваших гріхів.

3. Отже, заповідь Я даю вам, що ви не будете купувати ані вина, ані міцних напоїв у ваших ворогів;(УЗ 27:2–3).
Ісус дав точні слова для обох причасних молитов. Нам слід уважно прислухатися до тих прекрасних молитов і намагатися зрозуміти, що обіцяємо ми і що обіцяно нам. Ось молитва, якою благословляється хліб:
● 77. “О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб для душ усіх тих, хто причащається ним, щоб вони могли їсти в пам’ять тіла Твого Сина, і свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе ім’я Твого Сина і завжди пам’ятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його Дух міг завжди бути з ними. Амінь” (УЗ 20:77).
А ось молитва, якою благословляється вода:
● 79. “О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цю [воду] для душ усіх тих, хто п’є її, щоб вони могли робити це в пам’ять крові Твого Сина, яку було пролито за них; щоб вони могли свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони завжди пам’ятають Його, щоб Його Дух міг бути з ними. Амінь” (УЗ 20:79).
Обряд причастя виконується дуже просто й благоговійно.
● Уважно прочитайте слова причасних молитов. Поміркуйте над значенням кожної фрази.

Завіти, які ми поновлюємо під час причастя

● Які обіцяння ми поновлюємо під час причастя? Які благословення обіцяє нам Господь, якщо ми будемо дотримуватися цих завітів?
Щоразу, приймаючи причастя, ми поновлюємо наші завіти з Господом. Завіт—це священна угода між Господом і Його дітьми. Завіти, які ми укладаємо, чітко визначені в причасних молитвах. Важливо знати, що то за завіти, і що вони означають.
Ми вступаємо у завіт, що бажаємо взяти на себе ім’я Ісуса Христа. Цим ми демонструємо, що прагнемо називатися Його ім’ям і Його Церквою. Ми зобов’язуємося служити Йому і Його послідовникам. Ми обіцяємо, що не осоромимо й не заплямуємо це ім’я.
Ми обіцяємо завжди пам’ятати Ісуса Христа. В усіх наших думках, почуттях і діях ми маємо пам’ятати про Нього і Його місію.
Ми обіцяємо дотримуватися Його заповідей.
Ми беремо на себе ці зобов’язання під час хрищення (див. УЗ 20:37; Мосія 18:6–10). Отже, коли ми причащаємося, то поновлюємо завіти, укладені під час хрищення. Ісус вказав, як саме слід причащатися (див. 3 Нефій 18:1–12). Він сказав, що якщо ми робитимемо так, віруючи в Його ім’я, то здобудемо прощення своїх гріхів (див. Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:24).● 37. І знову, як заповідь Церкві стосовно способу хрищення—Всі ті, хто упокорюються перед Богом і бажають бути хрищеними, і приходять зі скрушеним серцем і впокореним духом, і свідчать перед Церквою, що вони істинно покаялися в усіх своїх гріхах, і бажають узяти на себе імʼя Ісуса Христа, маючи рішучість служити Йому до кінця, і істинно являють своїми діяннями, що вони отримали від Духа Христа на прощення їхніх гріхів, будуть прийняті хрищенням у Його Церкву.(УЗ 20:37). ● 6. І сталося, що всі, хто повірив йому, пішли туди почути його слова.
7. І сталося, що через багато днів уже добра кількість їх зібралася разом у місці, що називалося Мормон, щоб почути слова Алми. Так, усі зібралися разом, хто повірив його слову, щоб почути його. І він вчив їх, і проповідував їм покаяння, і викуплення, і віру в Господа.
8. І сталося, що він сказав їм: Дивіться, ось води Мормона (бо так вони називалися) і ось, оскільки ви жадаєте прийти до кошари Бога і називатися Його народом, і бажаєте нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими;
9. Так, і бажаєте сумувати з тими, хто сумує; так, і співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях, де ви можете бути, аж до самої смерті, щоб ви могли бути викупленими Богом, і причислені до тих, хто в першому воскресінні, щоб ви могли мати вічне життя,—
10. Тож я кажу вам, якщо це є бажанням ваших сердець, то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в імʼя Господа, як свідчення того перед Ним, що ви увійшли в завіт з Ним, що ви будете служити Йому і виконувати Його заповіді, щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на вас?(Мосія 18:6–10). ● 1. І сталося, що Ісус наказав Своїм учням, щоб вони принесли хліба й вина Йому.
2. І поки вони ходили за хлібом і вином, Він наказав натовпу, щоб вони сіли на землю.
3. А коли учні підійшли з хлібом і вином, Він узяв хліб і розломив, і благословив його; і Він дав учням і наказав, щоб вони їли.
4. А коли вони зʼїли і наситилися, Він наказав, щоб вони дали людям з натовпу.
5. І коли люди з натовпу зʼїли і сповнилися, Він сказав учням: Дивіться, буде одного з-поміж вас висвячено, і йому Я дам владу, щоб він розламував хліб і благословляв його, і давав його людям з Моєї церкви, всім тим, хто повірить і буде хрищений в імʼя Моє.
6. І це ви завжди будете ретельно виконувати, саме як Я зробив, саме так, як Я розломив хліб, і благословив його, і дав його вам.
7. І це ви будете робити в памʼять Мого тіла, яке Я показав вам. І це буде свідченням Батькові, що ви завжди памʼятаєте Мене. А якщо ви завжди памʼятатимете Мене, Мій Дух буде завжди з вами.
8. І сталося, що коли Він сказав ці слова, Він наказав Своїм учням, щоб вони взяли вина з чаші, і пили його, і щоб вони також дали людям з натовпу, щоб ті могли пити з неї.
9. І сталося, що вони зробили так, і випили вина, і сповнилися; і вони дали людям з натовпу, і ті випили, і вони сповнилися.
10. І коли учні зробили так, Ісус сказав їм: Благословенні ви за те, що ви зробили, бо це є виконання Моїх заповідей, і це свідчить Батькові, що ви бажаєте робити те, що Я заповідав вам.
11. І це ви будете завжди робити для тих, хто кається і христиться в Моє імʼя; і ви будете робити це в памʼять Моєї крові, яку Я пролив за вас, щоб ви могли свідчити Батькові, що ви завжди памʼятаєте Мене. І якщо ви будете завжди памʼятати Мене, Мій Дух буде завжди з вами.
12. І Я даю вам заповідь, щоб ви робили так. І якщо ви завжди робитимете це, благословенні ви, бо ви збудовані на Моєму камені.(3 Нефій 18:1–12).● 24. Бо це є в памʼять Моєї крові нового завіту, що проливається за всіх тих, які віритимуть у Моє імʼя, заради відпущення їхніх гріхів.(Переклад Джозефа Сміта, Матвій 26:24).
Господь обіцяє, що якщо ми будемо дотримуватися укладених нами завітів, Його Дух завжди буде з нами. Людина, яку веде Дух, знайде знання, віру, силу й праведність, необхідні для отримання вічного життя.
● Що ми можемо робити, щоб пам’ятати ці обіцяння упродовж тижня?

Ми повинні належним чином ставитися до причастя

● Як ми можемо підготуватися до прийняття причастя? Про що ми маємо думати під час причастя, аби допомгти нам пам’ятати спокуту Спасителя?
● Перед тим, як причащатися, ми повинні підготуватися духовно. Господь наголошував, що ніхто не повинен причащатися недостойно. Це означає, що перед прийняттям причастя ми повинні покаятися у своїх гріхах. У Писаннях говориться: “Якщо хтось завинив, нехай не причащається, доки не примириться” (УЗ 46:4). Господь навчав Своїх учнів: “Не дозволяйте нікому свідомо куштувати від Моєї плоті і крові недостойно, коли ви будете священнослужити; бо хто б не їв і не пив від Моєї плоті й крові недостойно, їсть і п’є прокляття для своєї душі” (3 Нефій 18:28–29).● 4. Вам також заповідано не виганяти нікого, хто належить до Церкви, з ваших причасних зборів; проте, якщо хтось завинив, нехай не причащається, доки не примириться.(УЗ 46:4). ● 28. А тепер ось ця заповідь, яку Я даю вам: не дозволяйте нікому свідомо куштувати від Моєї плоті і крові недостойно, коли ви будете священнослужити;29. Бо хто б не їв і не пив від Моєї плоті й крові недостойно, їсть і пʼє прокляття для своєї душі; отже, якщо ви знаєте, що людина недостойна їсти і пити від Моєї плоті й крові, ви забороните їй.(3 Нефій 18:28–29).
На причасному богослужінні ми повинні позбавитися всіх суєтних думок. В душі має панувати молитовність і благоговіння. Нам слід згадувати Спокуту нашого Спасителя і бути вдячними за неї. Нам треба перевірити своє життя й подумати, як вдосконалити його. Нам також слід набратися більшої рішучості, щоб дотримуватися заповідей.
Від нас не вимагається бути досконалими, щоб приймати причастя, але в серці має перебувати дух покаяння. Наше ставлення до причастя впливатиме на те, яким воно буде для нас. Якщо ми причащаємося з чистим серцем, то отримаємо від Господа обіцяні благословення.
Чому, на вашу думку, гідне прийняття причастя збільшує нашу духовну міць?