Коли існує різка різниця між тим, що є правильним, і тим, що є просто законним?

Людський закон є інструментом суспільного порядку, але він не завжди відображає Божу правду. Те, що визнано законним, не завжди є правильним перед Богом. Біблія дає нам приклади:
● фараон наказав пригнічувати ізраїльтян (Вих. 1:13–14), що було законно в Єгипті, але неправедно;● розп’яття Ісуса було законним за римським правом, але несправедливим перед Богом.
У підручниках Наомі Пейджет і Алана Бейкера подано показовий випадок із військовим моряком. Він був винний у пияцтві, і командир, охоплений гнівом, хотів покарати його суворіше, ніж того вимагав статут. Капелан втрутився й нагадав командиру: на його рішення дивиться весь колектив. Тому важливо діяти не зі злості, а згідно з законом і справедливістю. У результаті командир прийняв законне рішення, а не емоційне, що зберегло його авторитет і справедливість в очах підлеглих.
Цей приклад яскраво показує, що завдання капелана — бути «совістю інституції». Як наголошує Пейджет, він має допомогти керівникам уникати несправедливості та зловживань, навіть коли закон дозволяє «ширші рамки» покарання. Бейкер додає, що капелан у таких ситуаціях виконує пророчу місію: він нагадує про Божі моральні стандарти, які вищі за людські пристрасті.
Таким чином, різка різниця між «правильним» і «законним» з’являється там, де закон дозволяє несправедливе рішення. Завдяки праведності, чесності та вірності Богові капелан отримує мудрість, щоб спрямувати лідера до справедливого і праведного вибору.
Коли законність і праведність вступають у протиріччя, капелан покликаний стати голосом совісті й істини. Він допомагає лідерам приймати рішення, які одночасно законні та правильні перед Богом.